Субота, 22.07.2017, 23:55
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація [97]
про все
Україна [181]
життя
Наше опитування
За кого будете голосувати на виборах?
Всього відповідей: 30
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Друзі сайту

КРИМСЬКИЙ КРАЙ

Каталог статей

Головна » Статті » Україна

Планіда України.
Планіда України.

Яких політичних, економічних і гуманітарних  „перемог” досягла Україна під керівництвом Януковича?

Якщо коротко, але наглядно,  то:

- Відбулося „Покращання життя вже сьогодні” для олігархів партії регіонів;

 -Зарплати й пенсії для народу – заморожені;

-Ціни на споживчому ринку – подвоїлися;

-Комунальні тарифи піднімаються  регулярно;

- Ціни на медикаменти в Україні  завищені  в (10!) разів;

-Злочинність зросла більш ніж на 20% ;

-Хабарництво посилилося;

-Малий та середній бізнес – знищується;

-Україна ввійшла в трійку „призерів” по кількості загиблих шахтарів на 1тону видобутого вугілля;

-Суспільство втрачає свободу слова, а виборці - конституційні права і свободи;

-Інформація  про стан справ в Україні фальшується ;

 

-Школи закриваються ;

 

- Зате ЗЕКам відпускатиме гріхи виключно Московський патріархат !

 Незалежність виборювали під керівництвом ідейних і патріотичних романтиків, але Державу очолюють авантюристи. Влада, яку обрали, робить все  щоб перетворити народ на малозабезпечених і безправних рабів.

Підтвердженням цього є святкування Дня Незалежності.

Якщо Конституція стверджує, що у нас свобода слова і мирних зібрань, права людини, то чому її немає  у мене і мільйонів  інших патріотів, що виборювали незалежність України і чому у тих, хто за неї ніколи не боровся, а інколи боровся проти неї, чому у тих , хто  ненавидить все українське, чому у тих, хто отримував наукові ступені без захисту дисертацій, незаслужені військові звання , не перебуваючи на військовій службі, статус  учасників війни -  ніколи не воювавши  є свобода безкарно робити випади на  героїчну історію моєї Батьківщини, мого народу,  моєї мови, моєї національності і при цьому перебувати на  посадах Держави, котру виборювали патріоти? 

 

Чому ж влада робить такий ”ризиково-патріотичний” кульбіт?

 Розумію, що задавати такі питання до гіганта думки і отця владно-вертикальної демократії – зайве, особливо в той час, коли правоохоронна система отримує „держзамовлення”  на поборення прав і свобод  людини, отримує під нього фінансування.

Чому? По-перше - тому, що влада боїться свого народу. Значить усвідомлює, що діє незаконно. По-друге - тому , що влада в Україні не є  патріотичною. Їй все одно де тримати булаву. В Сомалі, на Сейшелах , в Бурунді чи в Україні. Бо основне їх завдання – „пиляти” бюджет, обдирати населення високими тарифами та цінами, низькими зарплатами і пенсіями,  не виплачувати дивіденди за акціями (отриманими взамін ваучерів) і незаконно отримувану свою дельту (навар). Успішно переправити навар в офшори на власні (корпоративні) рахунки. Народ України їх інтересує в тій же якості і тій же площині, що й народ Сомалі чи Сейшелів.   Відповідь на поверхні - рівень людяності, гуманності і патріотизму команди Януковича , на сьогодні ,  можна визначити економічно - як величину  обернено – пропорційну до маси  грошових потоків , що спрямовуються на власні рахунки, політично - як величину  обернено – пропорційну кількості незаконних заборон на реалізацію конституційних прав людини. Олігархічна влада партії регіонів вважає, що вона стала єдиними і довічними володарем  України, її народу і їх майна. Теоретична помилка. Їх теорія матиме змогу бути перевіреною на практиці.

        Бачте, нинішня влада вважає, що їй сильно не повезло з народом. Він не погоджується на олігархічні реформи.  Він не погоджується на жалюгідне існування і безправя .Тому чиновники Януковича за однією  і тією ж   Конституцією вирішили відділитися і збудувати в Україні дві країни: одну  країну – земний рай для себе і  паралельну  країну – земне пекло для народу. І провести між ними жорсткий кордон .В країні  для „Команди Професіоналів” вони користуватимуться всією повнотою Прав виписаних в цій Конституції, а в країні для народу, за задумом її будівничих, народ має користуватися виключно Зобовязаннями виписаними з положень цієї ж Конституції. У випадку конфлікту влади з народом своє слово має сказати самий справедливий ПЕЧЕРНИЙ суд Брата Кума, за рішенням якого  „завжди Прав той, у кого більше Прав”. Для обох країн запроваджується стан війни ... з корупцією. В країні для народу ведеться  війна з тими, хто не хоче давати хабарі владі і чинить опір свавіллю влади, а в своїй, паралельній країні влади війна ведеться з тими, хто в неповному обсязі передає хабарі ліфтом на „ВЕРХ”. В теорії права - хто взяв більший хабар, той мав би „сісти” на довше. В українській практиці – хто хабарів не брав, як Юля за газові Угоди, того намагаються посадити, хто набрав більше хабарів і передав наверх-  той сідає  на вищу посаду. Одним словом, як сказав Задорнов: „ Війна з корупцією ведеться  тому, що всі

трофеї завжди собі забирають”

        З роботи звільняють тих  поліцейських , які були побиті депутатами з партії регіонів, і які не погодилися „зам’яти” ці скандали. Звільняють поліцейських, що відмовляються брати хабарі і передавати на „ верх”. Скоро на службі в Україні залишаться лише „лежачі поліцейські” – нанесені червоним на чорному асфальті, або еталонні хабарники...

Асфальт для ПР - стратегічний матеріал. Його купляють за фантастичними цінами, щоб прокласти дорогу для футбольного турніру (зберігається ще надія з відтінком відчаю) і для прокладки трас для „орлів” Януковича. А ще асфальт добре себе зарекомендував в похоронних послугах. Генерал Пукач полінувався  перейняти досвід „орлів” з Донецька в цьому питанні, тому й попався.

 

   Чи можна, за таких умов домовитися „про співпрацю” з тими, хто має в арсеналі такі „аргументи”, хто намагається знищити в тобі не лише почуття гідності, радості за Незалежність своєї країни , але й  тебе самого?

Особисто я рік тому відіслав Януковичу відкритий лист  про недоліки в роботі Президента і  критикою дій його команди (на 16 аркушах),  виправлення яких могли б суттєво поліпшити імідж влади. Вніс і конструктивні пропозиції по вдосконаленню економіко-правових відносин в Україні (на 22 аркушах) реалізація яких здатна була б поліпшити стан справ в економіці України. Ви думаєте він звернув увагу на мої послання? Ви думаєте я отримав від нього відповідь? Ви думаєте він відреагував? Значить: „Нє царскоє ето дєло”

   То чого ж тоді вартують пустопорожні заклики Януковича, щоб опозиція  не лише критикувала владу а й вносила пропозиції по вдосконаленню норм суспільного життя?

 Окозамилювання і гра на публіку! Актор театру Абсурду. І світова спільнота з жахом   почала  усвідомлювати, що Янукович не Президент України в європейському розумінні змісту посади, а „конкретний пацан”,  якого олігархи  „занесли”  в президентське крісло.

Але це доводить, що Янукович не є ні мудрим, ні розважливим політиком.

 

Різниця в менталітеті олігархів.

 Якщо мільярдери  Франції та США виступили з ініціативою збільшити податки на їх надприбутки, то мільярдери України витребували, щоб списали їм борги перед Україною. Вони присвоїли собі  зібрані  з населення кошти за газ і електроенергію й не захотіли віддати їх державі і домоглися від Януковича узаконити присвоєння людських коштів шляхом списання боргу. Відчуваєте ментальну різницю між західними і українськими олігархами?

 

        Про прогресивні реформи розмірковують політики з „героїчною” біографією, пісними обличчями і обмеженим запасом слів, що видає їхню необтяженість „надпотужним” інтелектом і перевантаженість кишень з людськими грошима. Про свободу і права людини розмірковують філософи-рецидивісти, що так і не змогли стати гуманістами. Навчають і повчають нас.  А над  головою цих оракулів видніється піар-аура: „Навчаю дайвінгу  (дорого), маю великий досвід- після занурювання ще ніхто не випливав на поверхню”.

 

Союзники.

 В Росії вірними завжди були лише два  союзники: її Армія і Флот (кажуть – вже дихають на ладан).  В режиму Януковича союзників більше, їх цілих  п’ять: КГБ України, Прокуратура Кума, Суд Брата Кума, Поліція Донецьких і  Публічний Дім  наповнений підстаркуватими політичними повіями з бувших „РУХівців”. В якості сутенера, що почав активно поставляти молоденьких „любих друзів” в цей заклад,  „засвітилась” і тінь бувшого президента.

  В читачів можуть виникнути доповнення:  і Олігархи!

З цим доповненням важко погодитися, бо олігархи вели Януковича  до влади, фінансували його передвиборчу компанію. І тепер Янукович має відпрацьовувати „довіру” олігархів. Янукович їм потрібен – як маріонетка в їх руках. Олігархи - ляльководи. Для них поняття  українська ідея, інтереси народу категорії абсолютно абстрактні і віртуальні. Деякі, правда,  дають подачки на благодійність..... для обездолених ними ж. Конкретним і реальним для них є монопольне право тримати в руках помпу по викачуванню грошей з населення, з бюджету, з економіки. А основне завдання Януковича- не заважати роботі помпи і захищати від посягань на помпу з боку народу і від  зайвого „контролю” з боку правоохоронців. З цим завданням Янукович справляється успішно. За що олігархи йому „вельми вдячні”. Думаю, що від такого „розподілу ролей” Президент має непогану ренту... Про це може свідчити епілог зі скандалом по  Межигір’ю.   Янукович тоді пояснював народу, що продав все сімейне майно, щоб викупити Межигір’я. А через рік синок Януковича купив банк. За сто мільйонів доларів... „Тому що”.... добрий господарник. Весь в тата. Чому ж тоді, знаючи такі „технології” надшвидкісного збагачення , Януковичі не поділяться ними зі всім населенням, щоб і воно могло купити за один рік бодай квартиру чи авто? Чому ж тоді не розповсюдити  технології свого надшвидкісного фінансового злету  на всю економіку України? Опозиція  такому економічному тріумфу палок в колеса не  ставила б.

Можливо професору економіки п. Януковичу  важко (чи незручно) сформулювати  фабулу   технології  надшвидкісного збагачення... ? Бо це його ноу-хау? Але ж він не приватна особа, а ПРЕЗИДЕНТ.

 На сам кінець, я б порадив п. Януковичу скористатися простою народною мудрістю: „Хочеш добре жити – дай можливість добре жити всім”. Для цього слід зменшити власні апетити і апетити олігархів, всім суспільством позбутися клептоманії, а конституційно-паперові права людей перетворити на реальні. Конфліктів суспільства з владою стане набагато менше.

 

 Які успіхи на на північно-східному „стратегічному” векторі?

 Росія домоглася від України:

-Відмови України від вступу в НАТО. Ми стали нейтрально-незахищено-слабкими;

-Гуманітарна політика України визначається молодшою північно-східною дочкою матері-України –Русі;

- Українсько-російський кордон не демаркується, морський шельф не делімітований;

- СБУ заборонили відслідковувати розвідувальну і підривну діяльність спецслужб Росії на території України;

-Російська сторона отримала монопольне право на поставку ТВЕЛів для українських АЕС;

- Американській фірмі  Westinghouse Electric Company українська влада вказала „ от ворот – поворот”, бо вирішила, що уранові збірки  (ТВЕЛи) для українських АЕС  буде поставляти виключно російський монополіст, який зобов’язувався побудувати в Україні завод по виробництву ТВЕЛів. Підсумок: до будівництва заводу в Україні Росія і не думає приступати

-Росія отримала право гальмувати розвиток авіаційної промисловості України через створення різних СП. В результаті випуск АНів не відповідає запланованим обсягам;

-Росія вводить односторонні обмеження на постачання з України в Росію металу, труб, прокату, метизів, мяса, молока, масла, цукру, кондитерських виробів і ін;

-Росія добилася від України безмитного постачання в Україну  російського  автомобільного хламу, що не відповідає європейським стандартам;

-На ввіз в Україну високотехнологічних і екологічних  автомобілів з Японії і Європи – Україна встановлює надвисокі митні і податкові бар’єри;

-Росія постійно підвищує мито на експорт російської нафти в Україну;

- Росія добилася вербальної згоди України на вступ Росії до СОТ;

-Росія не гарантуватиме Україні обсягів прокачки газу через газотранспортну систему України;

- Росія отримала від України неймовірний презент - Харківські Угоди. Домовились за чашкою чаю на дачі Президента Росії (синдром: „Кемська волость? Бери!”).

        Чому при підготовці цієї угоди не була змінена формула розрахунку ціни на газ для України і тарифу за його транспортування в Європу, не визначена вартість Оренди ЧФ бази в Севастополі? Я багато над цим розмірковував і в мене залишилось лише два реалістичних пояснення: Або дрімуча недолугість, або „хтось” отримав від Росії потужного хабаря. Третього аргументованого пояснення причин здачі керівництвом України інтересів держави - немає. Можливо в когось є, поділіться, будь ласка? Але ні одне з вищезазначених пояснень, не втілює надій що  „президентство” Януковича і урядування його команди дадуть народові України перспективу позитивного розвитку . І дай Боже, щоб я помилився!

  Україна домоглася від Росії лише одного - „стратегічного” права на подання „челобытных” прохань до Росії щодо встановлення для України європейського розміру ціни на газ і тарифів на його прокачку до Європи. В підсумку: газ для України дорожчий, ніж для європейських споживачів; тарифи на прокачку газу нижчі , ніж в Європі ; постачання енергоносіїв не диверсифіковано . „Професійна команда” не додумалась бодай розпочати будівництва в Україні терміналів  по газації зрідженого газу і не зробила суттєвих кроків по запровадженню енергозберігаючих технологій,  по використанню  альтернативних джерел енергії , далі закуповує газ для підприємств олігархів  ПР за рахунок коштів НАК „Нафтогаз” і держбюджету України.

        Владу „професіоналів і інтелектуалів” нічому не вчать ні чужі, а ні свої помилки. Вона й далі продовжує придумувати все нові арифметичні формули інтеграції нашої економіки з Росією і не хоче помічати „факторіалу”  Білорусі, яка за п’ятнадцять років так дооб’єднувалась з Росією, а в білорусів стало так багато грошей, що за проїзд в метро платять авоською грошей, а за товарами (в Білорусі спорожнілі полиці) можуть дозволити собі прокататися в Україну, та й  нафту почали закупляти в Азербайджані і Венесуелі, а не Митному Союзі. Якщо Митний Союз добровільна організація, то чого Росія має нас туди заганяти силою, погрозами і шантажем? Для того, щоб обдерти Україну так, як обдерли Білорусь. Якщо Росія „малює” виграш України в 8 млрд.дол. від вступу в Митний союз, то мала б і дати розшифровку складових виграшу. Виграш за рахунок чого? За рахунок збільшення  експорту продукції з України? Тоді  в Росії (Митному союзі) має впасти  на 8 млрд. дол. власне виробництво тієї продукції, експорт якої збільшиться з України. Якщо Росія (Митний союз) зменшить фізичні об’єму експорту своєї продукції в Україну, тоді в неї теж мають зменшитися на 8 млрд.дол. обсяги власного воробництва цієї продукції. Якщо Росія (Митний союз) зменшить ціни на свій експорт в Україну то її економіка недоотримає 8 млрд.дол поступлень виручки від експорту. Невже хтось повірить, що керівництво Росії таке недотепне?  Невже Ви думаєте що Росія такий альтруїст?  Практика економічних взаємин України з Росією демонструє протилежне.

В співробітництві з Росією (Митним союзом) так , як і в співробітництві з Євросоюзом, має бути чесна, справедлива і  єдино вірна форма - Зона вільної торгівлі без обмежень і виключень. Тоді регуляторами в торгівлі будуть не щорічні домовленості Урядів і поступки, а її величність - Конкуренція. А „Газпром” Росії – це монополіст і в цій сфері має діяти антимонопольне регулювання. В випадку конфлікту – суди.  Україні за 1,5 року нинішньої влади слід було б збудувати термінали по прийому і заводи по газації зрідженого газу, а також розширити видобуток всіх видів газу на своїй території і на своєму шельфі. Плюс енергозбереження, плюс альтернативні джерела енергії. І Туди ж спрямувати кошти, а не в вертольоти, дачі, стадіони, керченські мости, лижну інфраструктуру, закупляти імпортні швидкісні поїзди і.тд. Для тих, хто хоче добратися дуже швидко – розвивати власну авіацію. А все інше – від лукавого.

         Влада України намагається й надалі спільно з Росією будувати нові і модернізувати старі  літаки, вести спільну підготовку фахівців не помічаючи, що найвищий покажчик ефективності російської авіації формалізовано в „нанотехнологічній” формулі: „Все погибшие в катастрофе – опознаны”.

Влада України продовжує ідеалізувати російський вектор розвитку, за яким небажання самої влади лягти під Росію, чи поміняти позу на  іншу, екзотичнішу, розцінюється Росією як „враждебные действия”. В цих  же позах з Росією „команда професіоналів” намагається вести Україну в Європу. В той час як піддані України все в більшій своїй масі і часі працюють лише за їжу. І ожиріння їм аж ніяк не загрожує.

    Я розумію, що в команди Януковича є зобовязання перед російським керівництвом. Як не як , а російські політтехнологи і в 2004 і в 2010 роках „трудилися” на ниві перемог Януковича. Як писав у своєму „рапорті” Президенту Мєдвєдєву нинішній депутат Державної Думи РФ,  колишній начальник оперативно-бойового відділення групи «Вимпел»Анатолій Єрмолін,  підполковник КДБ у відставці,: „Кращим підтвердженням безпринципності Вашої політики та патологічної некритичності по відношенню до себе є безглузда участь Ваших політтехнологів в українських подіях. Не знаєте, хто керував «спецопераціями» з вилову українських студентів, гастарбайтерів і дрібних торгашів з метою їх організованої участі в українських виборах на території південних регіонів Росії? Доповідали Вам ті, хто радив два рази привітати Януковича з перемогою, про те, якими способами планувалося забезпечити цю перемогу? Чи відомо Вам, що організовані автобусні колони громадян з українськими паспортами під керівництвом працівників російських адміністрацій (!) З незліченними запасами горілки відправлялися в електоральні тури по суміжній території Україні, голосуючи кілька разів на різних виборчих дільницях? Справа доходила до маразму, коли вже після повернення до Росії, люди, що багато разів проголосували (!) В закритих автобусах (!) У супроводі ДІБДР Росії (!) Доставлялися в консульство України, де виконували свій фінальний громадянський обов'язок.

http://magelanin.livejournal.com/581459.html

Я розумію, що в команди Януковича є зобовязання перед російським керівництвом. Але ж Янукович особисто з ним розрахувався – дав Медвєдєву цукерку на трибуні в момент параду  військ в Україні з нагоди 13-ї річниці Незалежності. Підсолодив життя. Але цього Медвєдєву виявилося замало і він почав вередувати як дитя. І як кажуть „ Чим би дитя не тішилось, аби не вішалось...” А Янукович, щоб заспокоїти Медвєдєва подарував йому чергову „бєздєлушку-пустушку” –безоплатну оренду бази Чорноморського флоту на 25 років. Помилкою  Януковича і його МЗС є ставка на повторне президентство Медвєдєва. Мєдвєдєв – дерев’яний сфінкс на носу вітрильника під назвою „Росія”. На капітанському містку вітрильника до кінця свого життя (варіант – до розпаду РФ) буде Путін, як би офіційно його посада не називалася.. Але хто б не був за штурвалом Росії,  ПР марно надіятися що Росію в принципі можна задовольнити „піддавками”. ПР не вчить історії України із-за принципу, але й не знає толком історії Росії. Катерина -2 знищувала свої коханців, Іван Грозний вбив сина, Сталін винищував і ворогів і соратників. Росія  „самостійно” знищила не лише ворожу Німеччину Гітлера, але нищила й братню Угорщину і Чехію. Не кажучи вже про багатовікове нищення матері-України-Русі. В Росії в повазі лише одна „дипломатія” як для недругів, так і для друзів, і тримається вона на  двох засобах – „топор и плаха”. Така в них планіда. І немає на те ніякої ради. Тому  виголошений Президентом на урочистостях до Дня Незалежності  курс на розширення і продовження стратегічного партнерства з Росією - шлях на ешафот. В т.ч і для олігархів ПР. Не слід звіряти свій годинник з кремлівськими курантами. В загально- цивілістичному вимірі – вони зламані. Зламаний годинник  показує вірний час лише двічі на добу. Але вловити саме ці миті майже неможливо. Вони швидкоплинні. Не вловиш – ешафот, вловиш – також...  в повну пазуху. Та й поїзд в Європу для України  може бути відміненим, бо шпали (як суть ПР) гниють, а рельси – потихеньку, але впевнено розкрадаються „професіоналами”...  

 

 Яка ж планіда України?

Вона мені нагадує ваги, що в руках Феміди. І  ваги схиляються в сторону тієї шальки  на якій гиря більшої маси.

За аналогією з конкретною історичною ситуацією можна допустити наступні варіанти „руху шальок”:

- або сьогодні  завершиться і знищиться  економічна і кримінальна злочинність,  політичні переслідування,   „на завтра”- забезпечується економічне процвітання для всіх громадян, на післязавтра-  європейські стандарти життя, а далі - потягу  „Україна” відкриється семафор на дорозі що веде до станції  „Європа”.

  або:

-сьогодні – адміністративний „бєспрєдєл” й мародерство держави, завтра - кримінальний „бєспрєдєл” і жахливе пограбування громадян, на післязавтра – розібрані рельси на шляху в Європу, а далі - кровопролиття і  доля Мубарака, Каддафі і їм подібним. 

В народу України і її керівництва є два шляхи, один з них (на взаємовиключній основі)

ми пройдемо обов’язково.

        Тому маємо не допустити другого варіанту розвитку подій. Тому солодка манна  „команди професіоналів” про Європейський вибір не повинна заклеїти очі  тим, хто не бачить чіткої тенденції  - бандитизації владою всіх сфер суспільного життя.

      Народ в свій час вже наслухався солодких речей про комунізм  „з людським обличчям” і з ГУЛАГАМИ та надивився застережень народу від ГКЧПістів з тремтячими руками, що хотіли „спасти страну”. Бачили  і безславне падіння одного і другого. Одномоментне.  В них навіть яйцями ніхто не кидав.

 

Народу України слід приміряти на себе дві альтернативні формули  свого нинішнього стану: - Неможливо визволити з рабства раба з рабською психологією;

лабкий не той, кого вдарили, а той, хто  не дає здачі нападнику.

Визначтесь, будь ласка, до якої категорії кожен з Вас добровільно себе відніс і дійте у відповідності з  обраною.

.

  До двадцятиріччя Незалежності України її громадяни отримали  від урядування „команди професіоналів” цілу низку дуже добрих уроків:

 

-Що Україна держава потужна, бо  ніяка інша держава в світі не витримала б таких масштабів розкрадання і давно збанкрутіла б, а Україна погано, але живе;

-Що Україна – це Клондайк, де українці могли б заможно і щасливо жити, скинувши зі своєї шиї ярмо  влади , котра займається дерибаном державних коштів, коштів громадян -платників податків;

-Що в команді професіоналів немає розбіжностей і вони монолітні. Але читачі мають самі визначитися , що для них ліпше: коли керівники держави „гризуться між собою”, але людям дають жити, чи залізобетонна монолітність в рядах влади „гризе”народ, в результаті чого купівельна спроможність „заморожених” доходів громадян знизилась вдвічі.

-Українці починають дякувати Донбасу за „вдале” обрання президента, і дякують не поодинці, а хором, цілими стадіонами;

-Партія Регіонів і її електорат почали усвідомлювати, що інтереси України і інтереси Росії  різні і не залежать ні від політичного забарвлення керівництва України, ні від обсягів поступок Росії з боку України  як в політичній так і  гуманітарній , військових і економічних сферах!

-Електорат Партії регіонів почав розуміти, що не можна приводити до влади людей з кримінальним минулим і товстосумів! Бо їх інтереси і інтереси народу – не співпадають. Про рабські умови праці і її оплати свідчить відеоінтерв’ю шахтаря  Ахметова - Ігора Сметаніна;

-Рецидивісти не здатні стати гуманістами ;

- Партія Регіонів- це не політична партія. Це   аполітичне, але добре зорганізоване акціонерне товариство „воров в законе”, основною метою яких є особисте збагачення, а не забезпечення інтересів народу. Півторарічне їх правління підтверджує цю тезу. Олігархи ПР збагатилися майже втричі, доходи народу заморожені, а ціни на товари споживання піднялися вдвоє;

-В Сходу і Заходу України є спільна проблема: зубожіння і безправ’я .В Сходу і Заходу спільний ворог -олігархи  і нинішня корумпована влада. Вибороти свободу і благополуччя у влади можна лише спільними зусиллями Сходу і Заходу, Півночі, Центру  і Півдня України!

-Відділення від України Донбасу і Криму в новий ПІСУАР стає небезпечним для самих жителів цих регіонів, бо населення цих регіонів стане повністю безправним і перетвориться в абсолютних рабів ДОНЕЦЬКИХ олігархів.  І їх будуть нещадно експлуатувати і нищити духовно, морально, матеріально і фізично. І ні Захід, ні Центр, ні Північ України тоді не зможуть прийти їм на допомогу;

-Влада духовно ближче до катів, ніж до жертв. Вона все рідше приходить до памятників жертвам репресій і нищить самі памятники, готуючи місце для памятників новим жертвам;

-Заборона судів і влади на святкування опозиціонерами Дня Незалежності демонструє  не  силу влади, а її страх перед обєднанням і спільними діями  всього народу;

-Суди над опозиціонерами- це не правосуддя, а акції застрашування опозиціонерів;

-Армійські підрозділи зрозуміли, що влада  боїться армії, тому і недофінансовується її діяльність, щоб на випадок заворушень вона  не стала на сторону народу і не мала б навіть пального, щоб виїхати за межі території своєї дислокації.

-Міліціонери почали усвідомлювати- як би вірно вони не служили партії регіонів, любий її депутат може побити міліціонера. Депутата виправдають, а міліціонера при цьому звинуватять і звільнять з роботи;

- Безперервну боротьбу з владою потрібно підсилювати постійно до тих пір, доки вона не повернеться обличчям до потреб народу і не запровадить в Україні Європейські стандарти суспільного життя, або не відійде з владного Олімпу - в минуле.

Володимир Пилипчук

народний депутат України 1-го та 2-го скликань,

екс- Член Президії Верховної Ради України,

екс-віце президент Генерального Комітету

Парламентської Асамблеї ОБСЄ,

Академік Академії економічних наук України,

професор

                                                                                                              

25 серпня 2011 року

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=6343

Продовження

Категорія: Україна | Додав: defaultNick (29.08.2011)
Переглядів: 201 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: