Субота, 23.09.2017, 21:25
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація [97]
про все
Україна [181]
життя
Наше опитування
За кого будете голосувати на виборах?
Всього відповідей: 30
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Друзі сайту

КРИМСЬКИЙ КРАЙ

Каталог статей

Головна » Статті » Інформація

"Безпечний Крим — міф чи реальність?"


Балаклава перетворюється на зливну яму

Людей, які полюбляють відпочивати в затишній Балаклавській бухті, чимало. На жаль, насолоджуватися краєвидами — це, напевно, єдине, за чим можна сюди їхати. Виявляється, бухта унікальна не тільки своїми природними ландшафтами, а й тим, що в цьому місці ніколи не було очисних споруд. Проблема існувала завжди і розв’язати її намагалися не один десяток років. Лише бралися за будівництво — бракувало коштів. Але була ще одна вагома причина — особливий рельєф дна. Тому через складні технології роботи так і не розпочалися. 

Пропозицій  багато —  проекту  жодного

Як розповіла Маргарита Литовченко, голова громадської екологічної ради при державному управлінні з охорони природного довкілля в Севастополі, є кілька варіантів будівництва очисних споруд. Перший — це перекидання стоків на КОС 1 «Південні» в районі Камишового шосе. Але з ними теж не все гаразд — очисні споруди, через які проходять основні стоки Севастополя, не були добудовані в 90-х роках. Отож нечистоти проходять лише механічну очистку і 20 млн м3 недостатньо очищених стоків щороку скидаються в море. У жовтні 2010 р. Президент України Віктор Янукович дав доручення уряду провести реконструкцію севастопольських каналізаційно-очисних споруджень КОС 1 «Південні» в період з 2011 по 2013 роки.

Другий варіант — це перекидання стоків у річку Чорна, запропонований власником Балаклавського рудоуправління ЗАТ «Смарт Холдинг». Цей проект, у зв’язку з його екологічною небезпекою, повністю відхилили.

Третій варіант, золота середина, — часткове будівництво локальних очисних споруд у деяких місцях Балаклави. Це був би вихід зі становища для підприємств, розташованих у бухті. Але знову-таки, ці споруди повинні перекидати каналізаційні стоки на КОС 1, який навіть зі своїми об’ємами не може впоратися.

«Ми маємо не збудовані очисні споруди, а красиві обіцянки. Ми не маємо готового проекту, конкретних реальних пропозицій», — констатувала пані Маргарита.

Екосистемі унікальної Балаклавської бухти завдано непоправної шкоди. Фото ТОВ «Інформаційний центр «Медіа-Крим»

Мільйони в бізнес і ні копійки  в безпеку

Балаклава — надто ласий шматок для багатьох підприємців. Будинки відпочинку, міні-готелі, котеджі, кафе з’являються тут як гриби після дощу. За попередніми оцінками експертів, один гектар балаклавської землі коштує не менше $1 млн. Отримуючи ділянки, підприємці повинні брати участь у розв’язанні соціальних проблем містечка, у тому числі в будівництві очисних споруд. А на практиці вони дуже дивуються пропозиціям місцевої влади взяти участь у цьому.

Нині обговорюється пропозиція, яка надійшла від комерційної структури ЗАТ «Смарт Холдинг». До речі, з цим підприємством не все так однозначно. Ще в 2009 р. керівництво Севастополя й України рішуче заявляли про необхідність закриття Балаклавського рудо?управлін?ня, яким володіє «Смарт Холдинг» російського олігарха Вадима Новінського, як екологічно шкідливого підприємства. Воно щороку викидає в атмосферу 600 тонн шкідливих речовин. Після того представники фірми заявили про намір збудувати в Балаклаві «курорт світового рівня». Проект «Балаклава Грін» передбачає рекультивацію ка?р’єрів.

А що на практиці? Замість створення рекреаційного проекту підприємство почало вкладати інвестиції в модернізацію та оновлення устаткування в рамках основної виробничої діяльності, — приблизно 10 млн грн. Це може означати, що розрекламований проект з перетворення кар’єрів на курорт — бутафорія.

Комерційні пропозиції, які нав’язуються місту («Балаклава Грін», гольф-клуб, забудова базами відпочинку) — призведуть до знищення ландшафту. Хоч що б там будували, насамперед слід вирішувати питання очисних споруд і водовідведення.

Де ж вихід?

— Не потрібно зациклюватися на тому, скільки треба нам грошей, а звернути увагу на те, як витрачаються наявні кошти. Коли я вивчала кошториси тих проектів, під які просили гроші в міському природоохоронному фонді, була здивована. Гроші з фонду, який налічує декілька мільйонів гривень, просили під проекти, які викликають великий сумнів, без наявності кошторису. У цих кошторисах були закладені гроші на заходи відкриття або закриття заходу. Це що — на фуршети?» — констатувала пані Маргарита.

— У Балаклаві, — коментує ситуацію лікар відділення комунальної гігієни санітарно-епідеміологічної станції Севастополя Володимир Смирнов, — офіційних пляжів, що перебували б на чиємусь балансі, немає. Там є зона відпочинку, так званий «Золотий пляж», яка не має статусу пляжу. Воду в бухті для аналізу відбираємо, як у бухті, а не як на пляжі. Великих відхилень ми не знаходили. Там більше можна грішити не на каналізацію, що зливається у відкрите море, а на судна, що стоять. В ідеалі на борту вони повинні мати очисні споруди. Я, наприклад, не бачив, щоб до яхт підходив який-небудь приймач стічних вод. Свого часу місцевою владою було ухвалено рішення про придбання судна, яке було б заправником і приймальником каналізаційних вод. Воно було куплене, але це просто заправник. А от стічні води з корабля хто забирає? Фактично той, хто його привів у цю бухту, я вважаю, зшахраював, бо зрозуміло, що бензином торгувати вигідніше, ніж приймати стічні води. А куди діваються каналізаційні відходи з кораблів, може, в бухту, я не знаю. Щодо промислових стоків, то підприємство «Металіст» на сьогодні не функціонує, тож і стоків не викидає. Єдине, що в річку Балаклавку безпосередньо в бухту зливаються випуски рудоуправління. Від них, теоретично, у воду може потрапляти все, що пов’язане з пилом при виробництві вапняку, щебеню тощо. І ще при обстеженні у них на території ми бачили розливи мазуту та інших рідин, адже там вантажаться поїзди. На це все їм було вказано.

Про державні програми

За дорученням Президента України Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища АР Крим розробив цільову державну програму «Екологічно безпечний Крим». На жаль, програма з перетворення півострова на екологічно безпечний регіон на 1 млрд грн скорочена ще до затвердження. Тому комітет підготував ще одну програму — з очисних споруд, за якою будуть просити в держави 930 млн грн на п’ятирічку для реконструкції та будівництва каналізаційно-очисних споруд.

«Ми маємо надію, що Президент України зверне увагу на проблеми очисних споруд півострова, бо вони є найбільшими учасниками процесу забруднення Чорного моря. Тому переконані, що кошти будуть виділені», — заявив керівник Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища Євгеній Бубнов.

Принагідно, у липні цього року під час робочої поїздки до Криму Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що уряд візьме під контроль будівництво водоочисних споруд на півострові. Кошти на це виділятимуться щорічно. Глава уряду також наголосив, що КОСи тут треба будувати в стислі терміни та розумно використовувати ресурси, які вже існують. У свою чергу, голова Севастопольської міськдержадміністрації Володимир Яцуба повідомив нещодавно депутатам міськради, що на очисні споруди в Балаклаві з держбюджету вже виділено 170 млн грн.

ДОВІДКА «УК»

На території м.Севастополя діє 24 комплекси очисних споруд (КОС), з них лише 14 працює в режимі штучної біологічної очистки. Балаклава щоденно скидає в море 9 тис. м3 неочищених стоків, а за рік набігає 5 млн м3 каналізаційних нечистот.

АВТОРИТЕТНА ДУМКА


Категорія: Інформація | Додав: defaultNick (25.10.2011)
Переглядів: 325 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: